Листопад, прекрасний листопад
Накриває листям сонний сад…
Боже, я малесенький листочок,
Дай із віття ще один ковточок,
Бо вгамуєш спрагу тільки Ти!!!
Розбуди бажання полетіти,
А не в товщі листя вічно гнити…
Дай пізнати радість висоти!!!
А сьогодні випав перший сніг…
Боже, я малесенька сніжинка,
Тільки б впасти на Твою долоню
І почути ніжне: змерзла, доню…
І розтанути від подиху Твого,
Зблиснути, як крапелька-сльозинка,
Тільки б на Твоїй щоці, о Тату!!!
А якщо краплинок тих багато —
Буде дощ — чи перший, чи останній?
Буде вітер—радісний, вінчальний?
Я цього не відаю, не знаю…
Знаєш Ти. Тобі я довіряю!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Христианской молодёжи - Виктория Кушнирчук Это дикломация написана мной для молодёжи, или христианских вечеров. Здесь выражены черты соблазна,и не дружелюбия которые так часто встречаются среди молодежи последнего времени.Мне бы очень хотелось чтоб из этой истории каждый взял для себя урок.
Пророк - Алексей Видя то, ученики Его, Иаков и Иоанн, сказали: Господи! хочешь ли, мы скажем, чтобы огонь сошел с неба и истребил их, как и Илия сделал? Но Он, обратившись к ним, запретил им и сказал: не знаете, какого вы духа; ибо Сын Человеческий пришел не губить души человеческие, а спасать. И пошли в другое селение". (Лк. 9:51-56)
Как часто служителя, и иже с ними... длинным кнутом наказывают людей даже не вникнув в их проблемы...
Чем больше общаешься с людьми тем больше хочеться плакать...
Как можно быть такими бездушными.
