А над світом хрести,
Як мости над крихкими річками,
Перевиті веселкою
В синій своїй мерзлоті...
І стовпи, як свати,
Опоясані миру стрічками,
Зустрічають світанки
Сріблясті, червоні - не ті....
Смуту дальніх полів
Виколисує втомлений вітер,
Квилить чайка дніпрова
Відлунням прийдешніх епох...
І на провесні стріх
Хтось шукає у капоті літа, і над виправним НЕбом
Бзмовно всміхається Бог.
Виривається день з-під коліс,
Березинністю квітне,
Виривається день
І трояндою пада до ніг...
А над світом - хрести, і стовпи,
І птахи перелітні,
І веселка, І Бог,
І останній заплаканий сніг.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Наша вера. - Николай Зимин Всё преходяще,всё не совершенно.Даже человеческая любовь.Пусть самая крепкая и нерушимая.Всё проходит,но Божия Любовь вечна и неизменна.Доверься Ему и Он поможет тебе в самых трудных испытаниях жизни.Это истина,которую я испытываю каждый час моей жизни.Мы можем изменить,но Он неизменен.
Чего мы все хотим?Остаться здесь?
Или оставив все свое земное,
Готовиться мы будем на земле
К иному миру,где живет святое?
И если и нужны мы Богу там..,
Нужны Ему без пятен и порока.
Готовь себя и душу к небесам.
Готовым только ты увидешь Бога!
